Передруковано зі статті:
- Віктор Герасименко, Сергій Максименко, CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве, Сучасні проблеми математики та її застосувань III. Збірник праць Інституту математики НАН України, Том 20, №1, 685-696
Еволюція Математики дивовижна, наповнена блискавичними та несподіваними поворотами в її історії, які назавжди змінювали напрями розвитку людства. До когорти Вчених, які відіграли значну роль в розвитку математики за останні 450 років, також належить Дмитро Олександрович Ґраве.
Дух творця безумовно зароджується в родині й, отже на усвідомлення мрій та своєї місії в житті безпосередній вплив мають батьки. Дмитро Ґраве народився 20 серпня 1863 року у місті Кирилові на Новгородщині у будинку родини губернського секретаря Олександра Івановича та його дружини Надії Іванівні (Макшеєвої), обоє православних. Рід Ґраве бере свій початок з Бельгії. У той час будинок, де мешкала родина, знаходився у передмісті на березі затоки Сіверського озера. Початкову освіту Дмитро отримав від матері, а пізніше почав відвідувати народну школу. Коли йому виповнилось сім років помер батько від поранення на дуелі. Ця трагедія змусила матір з Дмитром і двома доньками переїхати жити до родичів батька у Петербург.
Крім цих відомостей про той період життя Дмитра збереглися лише нечисленні свідчення, які дозволяють скласти деякі уявлення про розвиток його духу. Мабуть, у вихованні дітей основна допомога походила від старшого брата батька - Володимира Івановича Ґраве, який на той час був видатним інженером шляхів сполучень. Цей вплив відомий завдяки теплим спогадам Д. О. Ґраве, в яких він аналізував творчість свого дядьки. Велика таїна народження Вченого ...
У 1873 році Дмитро починає відвідувати приватну гімназію, яка на той час вважалася однією з найкращих в Петербурзі. Блискучі здібності юнака дозволили йому з легкістю засвоїти основи наук, які викладалися в гімназії, зокрема, латинську та давньогрецьку мови, класичну літературу і математику. У ці роки він отримав добру музичну освіту, чудово грав на скрипці та фортепіано. У старших класах гімназії він займаючись самоосвітою, відкрив для себе праці П. А. Гольбаха "Система природи" (вперше опублікована у 1770 році). Дмитро тоді зрозумів, що саме його приваблює: "дух", "світовий розум", небесні світила, вчення Кеплера, світогляд Ньютона ... Відповідно до розуму впорядкований план всесвіту, розум розкриває перед людиною її призначення, незмінну мету її життя. І мабуть, це й визначило подальший напрям його інтересів та устремлінь. Велика таїна народження Вченого ... У випускному атестаті за 1881 рік разом із золотою медаллю було зазначено: "... допитливість виявляв особливо у заняттях давніми мовами та науками фізико-математичними".
У цьому ж році Д. О. Ґраве продовжує здобувати освіту на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету, де, як він згадував, "... одразу опинився в славнозвісній школі великого математика Чебишева". Треба відзначити, що в цей період він захоплюється астрономією й працює в університетській обсерваторії разом з В. І. Вернадським. Вже тоді Д. О. Ґраве написав першу наукову працю: "Про ідеальну форму оптичного скла без сферичної аберації". В університеті серед інших вчених значущим для нього був професор О. М. Коркін, теплі дружні стосунки з яким залишилися на всі подальші роки. Велика таїна народження Вченого ...
У 1885 році Дмитро Ґраве закінчує університет і був залишений на факультеті для підготовки до професорського звання. Через два роки, тобто в 1887 році, він під керівництвом професора Пафнутія Чебишова представив магістерську дисертацію "Про інтегрування частинних диференціальних рівнянь першого порядку" і здобув ступінь магістра чистої математики. У 1896 році, Д. Ґраве захищає докторську дисертацію "Про основні задачі математичної теорії побудови географічних карт" і стає доктором чистої математики.
Протягом минулих поколінь біографія Д. О. Ґраве була неодноразово викладена в різноманітній інтерпретації. Зазвичай біографії пишуться під впливом внутрішньої, тобто особистої цензури, та зовнішньої - традицій прийнятих тогочасною епохою та політичними обмеженнями. Наведемо джерела про життєвий шлях Д. О. Ґраве, які згідно з теперішніми уявленнями є найбільш об'єктивними:
- автобіографія написана самим вченим [1], яка, мабуть, писалась з думками про те, як його мали б сприймати наступні покоління;
- монографія [3] відомих учнів вченого опубліковану у той час, коли Д. О. Ґраве відійшов у засвіти, зокрема, в ній наведено перелік всіх праць вченого;
- книги за архівними матеріалами [2], яка опублікована вже в сучасній Україні;
- а також нарис авторів з нагоди 100-річчя Математичного інституту Української академії наук [4].
У наш час про вченого найкраще згадувати по сяйву його творчості, яке не меркне вже упродовж чотирьох поколінь, і яке, як світло далеких зірок, захоплює нас і надихає. Зазвичай обдарована людина має таланти в різних вимірах. Так й Д. О. Ґраве був обдарованим не лише в царині Науки (математика, механіка, математична фізика), а і як архітектор наукових інституцій (наукова школа, Академія наук, наукові товариства, Інститут математики), та як Вчитель-провідник (професор університетів, один з засновників української вищої освіти).
Найбільш плідний період творчості Д. О. Ґраве пов'язаний з Києвом. В перші десятиліття ХХ ст. завдяки насамперед науковій школі Д. О. Ґраве Київ став колискою тогочасної математики, яка поширилась у минулому сторіччі що найменше на територію Східної Європи. Можна стверджувати, що вічне місто Київ сприяло у творчості та натхненні не лише поетам і художникам, а й вченим. Краса Дніпра (Славутича(Борисфена)) завжди привертала увагу та надихала письменників, літописців та мандрівників. Краса породжує красу й в інших вимірах людського життя, зокрема, в математиці, як любові до пізнання.
Як створюються наукові школи?
Ще під час навчання в університеті Дмитро Ґраве організував Наукове студентське математичне товариство. Вже тоді він зрозумів, що підготовка молодих вчених має відбуватись не в процесі навчання, а в під час творчої роботи. Десь з 1908 року розпочинає свою роботу науковий семінар під керівництвом професора Д. О. Ґраве в Києві, засідання якого відбуваються як в університеті, так й у нього вдома. Він зумів організувати наукову роботу зі студентами, які брали участь у семінарі, вже з перших років їх навчання в університеті.
За студентськими спогадами Б. М. Делоне професор Д. О. Ґраве на лекціях висловлював свої думки про заняття наукою: "Справжні вчені зазвичай присвячують науці все своє життя, і згадавши Бруно та Галілея, він закінчував словами про те, що вчені часто готові навіть саме життя віддати за свої наукові переконання". Ставлення Д. О. Ґраве до освіти, мабуть, можна пояснити усвідомленням ним відомого вже п'ять тисячоліть одного з трьох найбільших гріхів - псуванням молоді нікчемною освітою.
Серед вчених Д. О. Ґраве був тим, хто намагався пробудити в людях гідність - не чуже їм, а те, яке слід було шукати у себе, у своїй справжній сутності, - не у своєму походженні, не в прагненні до блаженства, не в тому, щоб перебувати на службі у всіма шанованій людині, а в турботі про даровану їм іскру людського духу, і свідчити про те, що вони у високому розумінні походять від природи. Удосконалення розуму - єдине джерело істини, і Д. О. Ґраве бачив у ньому не рідкісну, властиву тільки йому здатність, а те, що можуть відкрити у себе всі люди. Для Д. О. Ґраве математика була неперевершеним витвором людського духу.
Науковий семінар Д. О. Ґраве пройшов довгий шлях розвитку. У 20-ті роки на науковому семінарі обговорювались, наприклад, такі теми: "Класична гідродинаміка", "Механічна теорія ефіру", "Теорія електрики Максвелла", "Механіка Герца", "Теорія Айнштейна", "Квантова механіка", "Механіка молекулярної будови речовин".
Зрештою, у становленні першої великої математичної школи на теренах України вирішальну роль мала діяльність семінару професора Д. О. Ґраве.
Без вольностей Вченого, принаймні внутрішніх, не буває справжньої творчості. Прагнення до свободи - одне з найсильніших людських почуттів. Зі свободою людина пов'язує здійснення своїх планів і бажань, можливість з власної волі обирати життєві цілі та шляхи їх досягнення. Так всупереч консервативним традиціям в освіті професор Д. О. Ґраве запроваджував нові математичні курси, був у постійних пошуках нетрадиційних шляхів підготовки майбутніх вчених.
Прагнучи залишити при університеті для творчої роботи винятково велике число студентів, йому неодноразово доводилося бути наполегливим у боротьбі, обстоюючи інтереси своїх учнів, які не завжди задовольняли необхідним формальним вимогам. Наведемо деякі показові історії про долі його учнів.
Нагадаємо, що М. М. Боголюбов був одним з учнів Д. О. Ґраве, завдяки якому він став видатним вченим у галузі математичної та теоретичної фізики. Відомо, що в 1922 р. у віці тринадцяти років Микола Боголюбов стає учасником математичного семінару Д. О. Ґраве. У 1925 р. на прохання професора Д. О. Ґраве Мала Президія Укрголовнауки ухвалила: "Зважаючи на його феноменальні здібності до математики, вважати М. Боголюбова аспірантом науково-дослідної кафедри математики в Києві з червня 1925 року", а вже в 1928 році він захистив докторську дисертацію. До речі, цей історичний прецедент переконливо ілюструє значення наукової школи для розвитку математики.
Талант Олександра Островського у віці п'ятнадцяти років не залишився непоміченим професором Д. О. Ґраве, який згадував про таке. Йому треба було скласти екзамен на атестат зрілості екстерном при навчальному окрузі, проте в той рік екстернів взагалі не було, а я все ж особисто написав листа опікуну навчального округу з проханням допустити Островського до екзаменів, але той відмовив, і мені довелося порадити молодому вченом залишити країну. Я написав Ландау в Ґеттінґен і Хенселя в Марбург листи, в яких повідомив усі відомості про Островського. За два тижні отримав від обох відповіді. Обидва повідомляли, що Островський зарахований, тобто і в Ґеттінґенський, і в Марбурзький університети. І тут я порадив Островському вступити до Марбурзького університету, говорячи, що Ґеттінґен - це Світові Афіни у математиці, куди їдуть люди зі всього світу. "Ви - талановита людина, - сказав я Островському, - і Вам не важливо мати гарних вчителів, тоді як Марбург - мальовниче провінційне містечко, життя там дешевше, а Хенсель людина добра, буде ставитися до Вас доброзичливо. В Ґеттінґен Ви можете поїхати після закінчення університету, для подальших занять. Островський поїхав до Марбурга, і я з ним там бачився перед війною. Війна розкидала нас, перервала наш зв'язок, щоправда, до мене доходили чутки, що жити йому було тяжко. Проте він швидко відбувся як світовий авторитет, його всюди цитували, але все ж професури не давали. Згодом він отримав місце ординарного професора у Базелі. Це була справжня нагорода за всі його попередні муки, оскільки у віці 35 років отримав кафедру славетного Й. Бернуллі". Зокрема, вчений став відомим завдяки теоремі про нормування поля раціональних чисел, яка тепер носить його ім'я. Газета "Базельські новини" із приводу 80-літнього ювілею О. М. Островського писала: "Наша вища школа в XVIII ст. втратила, віддавши знаменитого математика Леонарда Ейлера, тому, що в Базелі доля виявилася проти нього; але університету трапилася вдала нагода придбати Олександра Марковича Островського, який походить з Києва". У свій час заснований ним фонд Островського, метою якого є популяризація математичних наук, кожні два роки присуджує премію О. М. Островського за найкращу математичну роботу за новітні видатні досягнення в чистій математиці.
Згадаємо, ще одного відомого учня Д. О. Ґраве на тлі подій переїзду столиці України з Харкова до Києва у 1934 року, а саме, народження київського університету. Як відомо Київський університет св. Володимира, в якому працював професором Д. О. Ґраве, було ліквідовано у 1920 році. Щоб відчути настрої того часу наведемо уривок з газетної хроніки. Київська газета "Пролетарська правда" (з 1943 р. "Київська правда") 28 грудня 1934 року писала:
"Важко передати ту теплоту і радість, що затопила величезну актову залу, ту саму, де Отто Юлійович захищав свого часу дипломну роботу.
- Ми носимо ваше ім'я, Отто Юлійовичу - говорить у своєму вступному слові ректор університету тов. Сахновський. - Обіцяємо вам битися за те, щоб ваше ім'я носити з честю.
Старий учитель Отто Юлійовича - академік Д. О. Ґраве поділився з аудиторією своїми спогадами про О. Ю. Шмідта, коли той був студентом університету:
- Ще до закінчення університету, - каже академік Ґраве, - Отто Юлійович зробив математичний винахід по теорії груп. Цей винахід вже тоді зробив його відомим серед іноземних вчених.
... Особливо тепло говорить О. Ю. Шмідт про привітання своїх старих учителів - акад. Д. О. Ґраве, професора Букреєва.
... Цей університет носить тепер славне ім'я О. Ю. Шмідта.
Нагадаємо, що перу О. Ю. Шмідта належить перша у світі монографія з теорії груп, яка побачила світ в Києві у 1916 році.
Зрозуміло, наукові школи є носіями найкращих традицій у розвитку науки і вони з часом набувають духовного значення.
Наукові школи не вмирають!
Реалізація світогляду закладеному в молоді роки в подальшій творчості вченого проявилася в натурфілософії професора Д. О. Ґраве. Вона за його словами полягала в наступному: "... той внутрішній світ ідей, які ми будуємо, повинен бути не чим іншим, як сукупністю математичних теорій всіх явищ природи. Натуральну філософію я розумів у англійському сенсі слова, як механіку і математичну фізику ...
Не будемо зупинятися на науковому набутку вченого оскільки про нього неперевершено написано його учнем М. Г. Чеботарьовим в збірнику пам'яті академіка Д. О. Ґраве [3]. Деякі його відомі праці з алгебри, математичної фізики, механіки та інших галузей математики увійшли до зібрання вибраних праць Д. О. Ґраве [5], опублікованого в наш час.
Книги є тим надбанням людства, яке не розчиняються в історії цивілізацій, і вони досі залишаються не перевершеним винаходом людства у передачі мудрості від одного поколіннями до іншого. Нижче наведено перелік монографій Д. О. Ґраве: [10] [15], [17], [19], [34], [33], [35], [36], [18], [22], [23], [24], серед них безсумнівний шедевр "Энциклопедія математики. Очеркъ ея современнаго положенія" [17].
Відомо, що навчальні курси та підручники користувалися заслуженою популярністю серед студентів. У той час вони відіграли значну роль у поширенні математичної знань, завдяки їм зросли цілі покоління не лише вчених, а й педагогів та інженерів. Ось доробок вченого в педагогічній царині: [6] [7], [14], [12], [13], [16], [21], [25], [29], [30], [31], [32], [8], [20], [28].
Особливе місце серед праць Д. О. Ґраве займають його науково-популярні нариси: [9],[26], [27].
Популярний нарис "Як влаштований Всесвіт [26] було прочитано через сто років, як він побачив світ, учасниками міжнародної наукової конференції "Алгебраїчні і геометричні методи аналізу" присвяченої ювілею Д. О. Ґраве. У цій праці фактично було викладено мрії молодості вченого, його погляд на розвиток науки й, отже на еволюцію знань людства, прагнення заглянути в завтрашній день. Присутні учасники засідання завдяки цьому твору Д. О. Ґраве, мали можливість побачити і оцінити той шлях, який пройшла наука з того часу.
У 1935 р. на урочистостях з нагоди 50-річчя науково-педагогічної діяльності професора Д. О. Ґраве ювіляр зазначив: "Я займаюся найрізноманітнішими теоріями математики та смію сказати: менш як сто років жити не бажаю. Чому? Ми входимо до золотого віку науки!
Книги написані Д. О. Ґраве, маючи більш ніж вікову історію, залишаються витворами педагогічної майстерності й в наш час перетворилися в оберіг математичної культури, а з символами в оберегах, як відомо, люди завжди пов'язували віру в добро, успіх, щастя.
На превеликий жаль, із задуманих 17 томів "Трактату з алгебраїчного аналізу" Дмитро Олександрович встиг опублікувати лише перших два томи [34], [33] ([35], [36]), третій том у видавництві АН УРСР було "загублено" ...
Відомо, про мемуар "Нові основи філософії", який було подано до УАН та "утрачено". Термін "філософія" в мемуарі вживався в первинному сенсі цього слова, що в перекладі з давньогрецької означає любов до мудрості.
Не можна також не згадати в ці дні про заснування Д. О. Ґраве перших в Україні математичних періодичних видань: "Журнал математичного циклу Всеукраїнської Академії наук" (1931 р.), "Журнал Інституту математики Всеукраїнської Академії наук" (1934 р.), "Збірник праць Інституту математики АН УРСР" (1938 р.), завдяки яким поширюються здобуті знання і в теперішній час.
На зламі політичного устрою життя в Києві Д. О. Ґраве відіграв видатну роль як архітектор новітніх наукових і освітніх інституцій.
На початку 1920 року при секції природознавства Українського наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка професором Д. О. Ґраве була створена математична підсекція. Її діяльність була спрямована на наукову роботу у формі доповідей на засіданнях та на виданні власного друкованого органу оскільки на той час в Україні не було математичних видань українською мовою. Навесні наступного року Українське наукове товариство було приєднано до УАН, але славні традиції закладені великими математиками при його створенні зберігаються і наш час в роботі Київського математичного товариства.
Д. О. Ґраве був одним з натхненників створення та організації Української Академії наук. Голова-Президент УАН у Києві академік В. І. Вернадський та професор Д. О. Ґраве - важливо було увільнити вченого від перевантаження обов'язками викладача навчального закладу, у тому разі, якщо він виявив здатність рухати науку вперед: "Академія повинна складатися з об'єднання вчених людей, які отримують кошти від держави і віддаються науці і дослідницькій роботі, як справі свого життя, визнаної державою за державно важливу".
У липні 1918 року Д. О. Ґраве за дорученням побратима В. І. Вернадського був залучений до підкомісії з організації фізико-математичного відділення УАН. "... УАН мала сприяти створенню дослідницьких інститутів в усіх галузях людських знань". Права Д. О. Ґраве, як дійсного члена УАН: лютий 1919 року - дійсний член постійно комісії зі складання біографічного словника українських діячів, з падолиста 1918 року академік С. П. Тимошенко заснував Інститут технічної механіки, який з падолиста 1919 року до кінця 1921 року очолював Д. О. Ґраве. Протягом свого життя Д. О. Ґраве залишався жити і натхненно працював у Києві, попри соціальні потрясіння. За тогочасних обставин багато хто прагнув кращих місць проживання, але велетні духу не втікали від реальності, а докладали зусиль для впливу на розвиток подій у сприятливому для науки напрямі.
"Утворення Української Академії наук має величезне національне значення, бо й досі є багато людей, які скептично і з насмішкою ставиться до українського руху та відродження, не вважають можливим розвиток української мови та науки. Для тих же, хто вірить, для кого відродження його, се - "святая святих", для тих утворення Академії наук має величезну вагу, є національною потребою" - Міністр народної освіти та мистецтва, співзасновник Академії наук М. Василенко.
У березні 2020 року виповнилось 100 років від часу заснування академіком Д. О. Ґраве Математичного інституту Української Академії наук (УАН). Про цю історичну подію та погляд на постать Вченого в тогочасних складних історичних обставинах представлено в І томі цієї колективної монографії [4].
Нагадаємо лише, що математична інституція у складі Української академії наук народилась за таких подій. У лютому 1920 року Загальні збори УАН постановили: обрати професора Д. О. Ґраве членом УАН на чергових Загальних зборах 8 березня 1920 року Професора Д. О. Ґраве обрали одноголосно на кафедру чистої математики з дорученням якнайшвидше організувати Математичний інститут УАН, який і "було засновано в той самий час без зволікання".
Треба наголосити, що математична інституція створена академіком Д. О. Ґраве гідно тримає випробування і в наш час, пройшовши непростий шлях - від невеликого колективу вчених-однодумців до всесвітньо відомої наукової установи.
Відома видатна роль професора Д. О. Ґраве в створенні природничо-математичного факультету Київського державного українського університету, який було урочисто відкрито 6 вересня 1918 року, в той рік 22 жовтня також святково було відкрито Кам’янець-Подільський державний український університет.
Урочисте відкриття Київського державного університету відбулось у неділю 6 жовтня. Після урочистого молебню гетьман Скоропадський оголошує жалувану грамоту, яку зустріли вигуки "Слава!"" У своїй промові Скоропадський зазначив, що цього урочистого дня слід згадати гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Виговського, які думали про розвиток освіти українського народу. "Я обіцяю всіма силами підтримувати освітню справу і докладу всіх сил, щоб українські університети були справді найвищими осередками науки для блага нашого народу ... Цього дня ... закликаю вас стати на варті правдивої свободи, доброї долі нашої улюбленої України". Від імені Української національної спілки слово було надано В. Винниченку. "... Понині ми не мали своєї школи, а нація без школи - не нація, а етнографічний матеріал, яким ми були стільки століть ... національний союз вітає вас із цим великим днем і кличе вас до боротьби за всі права нашого народу. Слава первоцвіту української науки – українському університету! Слава першій родині професорів та студентів цього університету! Слава українському народу, який став на захист своїх національних прав.
Тогочасні суспільні процеси були тісно пов'язані з багатовіковою історією української культури. Варто також нагадати, що лише у той час науковцям надали право захищати дисертації українською мовою.
Значна вага також належить професору Д. О. Ґраве в організації Таврійського університету (університету-здравниці), який почав свою роботу у травні 1918 року в Криму.
Як відомо, з часом нереалізовані задуми та окремі історичні події перетворюються в легенди. До таких легенд в наш час можна віднести дослідження Д. О. Ґраве з проблеми доведення теореми Ферма та спроби організувати історичні дослідження та переклад середньовічних манускриптів арабських математиків. Плани стосовно освоєння космосу. У червні 1925 року в Києві Д. О. Ґраве разом з інженером О. Я. Федоровим (учень Д. Ґраве) була відкрита "Виставка Київського Товариства з дослідження світового простору", на якій у вітальному слові Д. О. Ґраве побажав успіху у розвитку нової галузі техніки, а саме у розвитку конструкцій міжпланетних апаратів. Професор Д. О. Ґраве - натурфілософ: На засіданні Другого відділення Української академії наук від 13.05.1921 року було постановлено за моєю доповіддю якомога швидко влаштувати "Лабораторію експериментальних досліджень з натуральної філософії"...
Наприкінці цього вступного слова згадується відомий вислів поета-академіка М. Т. Рильського: "Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани"".
У наш час Київським математичним товариством за підтримки Національної академії наук України, Українського математичного товариства та Інституту математики НАН України засновано щорічну майстерню з математики - читання Дмитра Олександровича Ґраве, як одну з найпрестижніших лекцій з математики в Україні. Задум Ґравевських читань полягає в сприянні науковій спільноті усвідомити той внесок, який відіграє математика для сучасного мислення та цивілізації.
Цей том Збірника праць Інституту математики НАН України присвячено 160-річчю від дня народження професора Д. О. Ґраве. Його зміст складають лекції попередніх Ґравевських читань та праці з актуальних напрямів розвитку сучасної математики в Україні.
З метою вшанування пам’яті видатного вченого-математика, першого академіка-математика Української академії наук Дмитра Олександровича Ґраве, зважаючи на його надзвичайно великий і визнаний у світі внесок у розвиток математики й створення великої математичної школи в Україні, Президія НАН України постановила: "Заснувати премію НАН України імені Д. О. Ґраве, яка присуджуватиметься за видатні наукові роботи в галузі математики по Відділенню математики НАН України.
У наш час ім’я Д. О. Ґраве продовжує залишатися символом високої місії Вчених: "Їх не повинна залишати віра в існування закладених в надрах їх розуму якостей, що дають можливість підноситися духом все вище і вище в нескінченність>". Творчість Д. О. Ґраве запалила тисячі сердець. Його нетлінні праці, дарують прийдешнім поколінням вчених дух свободи творчості.
Великому Вченому вічна слава!
Ці рядки написано в час боротьби за нашу свободу, дні з вірою у майбутнє.
Слава Україні!
Героям слава!