Тамра́зов, Прома́рз (Tamrazov, Promarz; 17.06.1933, м. Київ, Україна - 11.02.2012, м. Київ, Україна) - видатний український вчений-математик, що працював в області комплексного аналізу і теорії потенціалу, доктор фізико-математичних наук (1966), професор (1982), член-кореспондент Національної академії наук України (2006).

Життєпис і діяльність

Тамразов Промарз Мелікович народився 17 червня 1933 року в Києві. Його батьки Мелік і Шушан Тамразови були ассірійцями. Математичні здібності проявив в ранньому дитинстві. Сам він розповідав як, бавлячись удома, час від часу ховався під столом, за яким його старший брат Георгій вивчав шкільну математику під наглядом батьків. І щоразу, коли брат зазнавав труднощів при розв'язанні чергової задачі, маленький Прома голосно з-під столу повідомляв правильну відповідь.

В Києві розпочав навчання в школі, яке перервалося у роки Другої світової війни. Після окупації Києва німецько-фашистськими військами спочатку разом з матір'ю, братами і прадідом залишався в окупованому місті. В 1942 році усі члени сім'ї були насильно відправлені до Німеччини, проте по дорозі в Бердичеві їм вдалося втекти. До 1944 р. сім'я проживала в Бердичеві, а потім - знову в Києві.

Під час навчання в школі став переможцем київської міської олімпіади з математики серед школярів. В 1951 році закінчив середню школу з золотою медаллю і став студентом теплоенергетичного факультету Київського політехнічного інституту. Грунтовний курс вищої математики, який з натхненням читав першому курсу професор Валентин Анатолійович Зморович, справив велике враження на юного Промаза Тамразова, а математичний гурток, яким керував В.А. Зморович, посилив цей вплив.

Після закінчення з відзнакою в 1956 році Київського політехнічного інституту у відповідності з одержаною спеціальністю П. Тамразов мав намір і надалі спеціалізуватись у газовій динаміці. Перші наукові роботи Промарза Меліковича були виконані з термодинаміки під керівництвом професора С.В. Романенка. Проте згодом після смерті С.В. Романенка за порадою доцента O.A. Бокринської він вступив до аспірантури до професора В.А. Зморовича, де навчався з 1958 по 1961 рік. Навчання під керівництвом В.А. Зморовича настільки захопило П. Тамразова, що він остаточно вирішив надалі все своє життя присвятити математиці. В аспірантурі П. Тамразов наполегливо вивчав теорію аналітичних функцій комплексної змінної, теорію функцій дійсної змінної і функціональний аналіз. Для кандидатської дисертації В.А. Зморович запропонував йому тему, пов’язану з оригінальними ідеями німецького математика Г. Гречша в геометричній теорії функцій комплексної змінної (ці ідеї свого часу не дістали належного визнання і розуміння, чому, можливо, сприяла їх істотна новизна). Глибоко сприйнявши і розвинувши ці та інші ідеї геометричної теорії функцій, зокрема, теорію так званої екстремальної довжини, П. Тамразов розв’язав серію екстремальних задач для конформних відображень багатозв’язних і нескінченно зв'язних областей. За результатами досліджень в 1963 році він захистив кандидатську дисертацію і незабаром в 1966 році – докторську дисертацію в Інституті математики Національної академії наук України.

У 1956–58 роках П. Тамразов працював в Інституті використання газу, у 1962–63 - в Інституті технічної теплофізики, а з 1963 року і до кінця життя - в Інституті математики Національної академії наук України. У 1970 – 80-тих роках за сумісництвом працював професором Київського політехнічного інституту і Київського державного унівеситету імені Тараса Шевченка.

Творчий пошук П. Тамразов завжди вдало поєднував з науково-організаційною і громадською діяльністю. У 1983–89 роках він був завідувачем лабораторії комплексного аналізу, а у 1989–2003 - завідувачем відділу комплексного аналізу і теорії потенціалу Інституту математики Національної Академії Наук України.

Під керівництвом Промарза Меліковича захищено 4 докторських і 13 кандидатських дисертацій.

Багато сил та енергії П. Тамразов віддавав пропаганді наукових знань як ректор Народного університету сучасної математики (1973–87 роки) та член Правлiння Мiжнародного товариства з аналiзу, його застосувань та обчислень ISAAC (1998–2002 роки).

Як президент Ассірійської асоціації України входив до складу Ради представників громадських організацій національних меншин України (2002). Був активним учасником Помаранчевої революції 2004.

Протягом всього свого життя в науці і громадської діяльності Промарз Мелікович відчував велику моральну підтримку сім'ї: дружини Жанни Хрісанфовни, сина Атура, дочки Ляйї, братів Георгія і Олексія.

Промарз Мелікович Тамразов помер 11 лютого 2012 року після тривалої хвороби.

Визнання та досягнення

П. Тамразов розв'язав низку відкритих проблем комплексного і дійсного аналізу, поставлених або започаткованих визначними математиками, зокрема:

• розробив теорію комплексних скінченно-різницевих гладкостей довільного порядку на загальних множинах комплексної площини та розв’язав різницеві контурно-телесні проблеми Сьюелла для голоморфних функцій, що дозволило йому розв’язати також ряд відкритих проблем теорії наближення функцій в комплексній площині;
• побудував загальну теорію контурно-тілесних властивостей аналітичних функцій, що дозволило отримати нові результати в геометричній і конструктивній теорії функцій, комплексному аналізі, теорії конформних відображень, теорії сингулярних інтегральних операторів і крайових задач, багатовимірному аналізі;
• дослідив загальні властивості екстремальних довжин та екстремальних метрик і розв’язав задачі про знаходження екстремальних метрик і модулів неорієнтовних та скручених ріманових многовидів, включаючи проблему для стрічки Мебіуса, яка раніше була розв’язана П.М. Пью лише за деяких додаткових припущень;
• розв’язав екстремальну задачу Гончара про ємності конденсаторів, розробивши при цьому метод змішування зарядів;
• розв'язав екстремальні проблеми для конформних відображень, пов'язані з багатополюсними квадратичними диференціалами.

В його науковому доробку понад 200 робіт з різноманітних питань комплексного і дійсного аналізу, геометричної теорії функцій, теорії потенціалу, у тому числі монографія “Гладкості і поліноміальні наближення” (Київ: Наукова думка, 1975).

Цілий ряд фундаментальних досліджень П. Тамразова в геометричній і конструктивній теорії функцій комплексної змінної, теорії конформних відображень багатозв'язних областей, теорії екстремальних довжин та метрик, теорії граничних властивостей аналітичних функцій, класичній і тонкій теорії потенціалу знайшли продовження у працях математиків різних країн світу.

Досягнення П. Тамразова одержали широке міжнародне визнання, свідченням якого є низка міжнародних грантiв, серед яких гранти Сороса, INTAS, Королiвського Товариства Великобританiї, Шведської Kоролiвської Академiї наук, американського National Science Foundation, нiмецького Deutsche Forschungsgemeinschaft та ін., запрошення науковця до виголошення пленарної доповіді на конгресі Міжнародного товариства з аналiзу, його застосувань та обчислень ISAAC 2005 року в м. Катанья (Італія), до читання лекцій в багатьох університетах світу, виступи з доповідями на Міжнародних конгресах математиків у Москві (1966), Ніцці (1970), Варшаві (1983), Кіото (1990), Цюріху (1994), Берліні (1998) і Пекіні (2002).

П. Тамразов є лауреатом премії імені М.М. Крилова НАН України (2005). У 2006 році його обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України.

Додатково

Під керівництвом П. Тамразова кандидатські дисертації захистили В.Й. Горбайчук (1972), О.К. Бахтін (1975), Г.П. Бахтіна (1975), О.В. Карупу (1978), В.В. Бардзінський (1978), О.Ф. Герус (1980), Н.В. Зорій (1981), А.Й. Щехорський (1984), В.Х. Навоян (1984), Т.Г. Алієв (1986), С.А. Плакса (1989), О.А. Сарана (1995), С.А. Охріменко (2003) і докторами фізико-математичних наук стали Н.В. Зорій (1992), В.С. Кудьявін (1992), С.А. Плакса (2006), О.К. Бахтін (2007).

Праці

1. Тамразов П. М., Гладкости и полиномиальные приближения. К.: Наук. Думка, 1975.
2. Tamrazov P.M., A. A. Gonchar`s extremal problem on capacities of condenseres. The method of mixing of charges. Amer. Math. Soc. Transl. Ser. 2, Vol.132, 1986, 75-108.
3. Тамразов П. М., Методы исследования экстремальных метрик и модулей семейств кривых в скрученном римановом многообразии. Мат. сб., Т.183, № 3, 1992, 55-75.
4. Тамразов П. М., Дифференциальная контурно-телесная проблема аналитических функций. Укр. мат. журн. Т.48, № 6, 1996, 834-842.
5. Tamrazov P.M., Parametrization of extremals for some generalization of Chebotarev’s problem, Georgian Math. J., Vol.17, № 3, 2010, 597-619.