Члени КМТ

Шуренков Валентин Михайлович
Посада в товаристві: Колишній член
Науковий ступінь:
Вчене звання:
Emails:
Область інтересів: теорія ймовірностей
Місце роботи:

Вибрані публікації:
  1. Shurenkov, V. M.,
    Ergodic theorems and related problems
    VSP, Utrecht ISBN: 90-6764-282-7 (1998) viii+96
  2. Shurenkov, V. M.,
    On Markov renewal theory
    (Russian) Teor. Veroyatnost. i Primenen., 29, no. 2 (1984) 248-263
  3. Shurenkov, V. M.,
    Transition phenomena of renewal theory in asymptotic problems in the theory of random processes
    (Russian) Mat. Sb. (N.S.), 112(154), no. 1(5) (1980) 115--132(144).

Відомому київському математикові Валентину Михайловичу Шуренкову 18-г лютого 2007 р. виповнилось би 60 років, якби він не пішов з життя так передчасно. Встиг він зробити чимало протягом відпущеного йому Долею часу. Короткий огляд його наукового доробку наведено в статті В.С.Королюка, М.Й.Ядренка, М.В.Карташова та Н.В.Москальцової „Про математичну творчість Валентина Михайловича Шуренкова”, опублікованій в журналі Теорія ймовірностей та математична статистика , випуск 52, 1995, стор. 1-3; перелік його наукових праць та список його учнів можна знайти на цій сторінці. Мені ж хотілось би тут в кількох словах згадати його як людину яскраву, непересічну, людину, з якою мене пов’язували щирі дружні стосунки.

Думаю, що головною рисою його була внутрішня свобода, без якої ніяка творча діяльність неможлива взагалі. Однак, мабуть, і повна необмеженість, сказати б, „неограненість” такої свободи не здатна викресати творчу іскру. В його ситуації такою огранкою була добротна освіта, отримана в рамках потужної київської ймовірнісної школи. Оце поєднання абсолютної внутрішньої розкутості разом із строгою математичною дисципліною мислення, а також самобутність його особистості - все це вилилось в той яскравий феномен, їм’я якому - Шуренков. До цього ще слід додати його вміння швидко, кількома влучними словами вивести на „чисту воду”, зробити смішним всяке неістинне, несправжнє, фальшиве. А ще додайте до цього його зазвичай оптимістичний настрій, що свідчив про неабиякий запас душевних сил, і ви дістанете деяке уявлення про цю людину. Думаю, що всі, хто мав щастя близько спілкуватись з В.М.Шуренковим, мають згадувати його не з гіркотою - „Його нема!”, а з вдячністю - „Він був!””