Міжнародна математична конференція ім. В. Я. Скоробогатька та мої враження (О. М. Барановський)
2007-09-24 • S. Kolyada24-28 вересня 2007 року в місті Дрогобичі відбулася Міжнародна математична конференція ім. В. Я. Скоробогатька. І я там був, доповіді слухав і фотографії робив.
Конференція присвячена 80-річчю від дня народження відомого математика, доктора фізико-математичних наук, професора Віталія Яковича Скоробогатька (18.07.1927-04.07.1996). Тому й тематика конференції визначалася його науковими інтересами: диференціальні рівняння, теорія функцій, теорія чисел, математична фізика. Працювали чотири секції:
- Звичайні диференціальні рівняння та інтегральні рівняння;
- Рівняння з частинними похідними;
- Теорія функцій, раціональні наближення, функціональний аналіз, теорія чисел та їх застосування;
- Чисельні методи та методи теорії диференціальних рівнянь у задачах теоретичної фізики та механіки.
За підрахунками оргкомітету, було зроблено 16 доповідей на пленарних засіданнях та 160 — на секційних. Враховуючи співдоповідачів, можна нарахувати понад 200 учасників конференції. Більшість — місцеві: з Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, Львівського національного університету ім. І. Франка та Національного університету «Львівська політехніка». Решта учасників — з різних міст України: Дніпропетровська, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського, Києва (зокрема, з Інституту математики НАН України), Луцька, Одеси, Тернополя, Харкова, Чернівців, Ужгорода, а також з інших країн: Білорусі, Польщі, Росії та ін.
Я не маю можливості, на жаль, розповісти про всі доповіді. Згадаю лише кілька, які належать до моїх наукових інтересів і які справили на мене враження. Перше, це доповіді Дмитра Боднара та Христини Кучмінської про узагальнення ланцюгових дробів, про історію виникнення гіллястих ланцюгових дробів, про отримані результати та ще не розв’язані проблеми. Друге, дуже цікавою була доповідь Василя Берніка, що стосувалася метричної теорії діофантових наближень.
А першим на конференції виступав Омелян Бобик, учень Скоробогатька. З якою щирою повагою і вдячністю згадував він своє спілкування з Учителем! І дуже добре зробили організатори конференції, що в цей же день, після завершення пленарного засідання, запланували презентацію фільму «Віталій Скоробогатько». Я сподіваюся, що ми найближчим часом теж переглянемо його на засіданні Київського математичного товариства. Дарія Ткач, режисер цього фільму, була присутня на конференції. І, напевно, збирала матеріал для нового фільму.
Деякі фотографії з конференції Основним організатором конференції є Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, що у Львові. Але конференцію традиційно проводять на базі Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. Як розповідав заступник голови оргкомітету Володимир Пелих, всі попередні конференції відбувалися тут. Крім того, Дрогобич приймав у різний час учасників багатьох інших конференцій різного рівня. Навіть лауреат Нобелівської премії Л. В. Канторович відвідував колись Дрогобич. Може, він теж зупинявся у профілакторії педагогічного університету, як і я? :)
А місто насправді дуже красиве і цікаве. Дрогобич має давню історію: перші писемні згадки про нього датуються XIV ст. Тому є там на що подивитися. Я, звичайно, дуже малу частину цієї краси встиг сфотографувати.
Деякі фотографії Дрогобича На жаль, екскурсія була запланована одночасно з роботою конференції. Довелося мені пожертвувати одним днем доповідей, все ж таки доповіді були кожного дня, а екскурсія — лише один раз. Спочатку ми пройшли «Стежкою Івана Франка». Кажуть, її облаштували студенти Львівської академії мистецтв лише протягом одного літа. Це просто стежка у лісі, але обабіч неї стоять дерев’яні постаті, які розповідають про життя і творчість письменника: тут мати з сином, далі батько, а тут Мойсей, а за ним Захар Беркут і т. д. Потім ми відвідали у Нагуєвичах хату, в якій Іван Франко народився, і музей. За добрі враження від подорожі слід подякувати нашому гіду, який не тільки захоплююче розповідав, але й робив це надзвичайно красивою українською мовою.
Деякі фотографії з подорожі Франковими місцями. Я хочу щиро подякувати організаторам за цю конференцію, яка була для мене і цікавою, і корисною. Дуже дякую Володимиру Пелиху, Роману Пляцку, Івану Савці та Олександру Стефанишину за турботу про мене, допомогу і приємне спілкування. Спасибі рідному Інституту математики за фінансову підтримку. Також дякую президенту Київського математичного товариства Сергію Коляді за надану мені можливість розповісти тут про враження.
Олександр Барановський,
відділ фрактального аналізу
Ін-ту математики НАН України
та Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова