70-літній ювілей професора Григорія Кулініча
2008-12-09 • S. Kolyada9 грудня 2008 року виповнюється 70 років з дня народження відомого українського математика, спеціаліста з теорії випадкових процесів та теорії стохастичних диференціальних рівнянь, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Кулініча Григорія Логвиновича.
Кулініч Григорій Логвинович - математик, доктор фізико-математичних наук, професор. Відомий спеціаліст в області теорії випадкових процесів та їх застосувань, учень академіка А.В. Скорохода. Його фундаментальними працями створено два нові перспективні наукові напрямки теорії стохастичних диференціальних рівнянь: а) асимптотична теорія стохастичних диференціальних рівнянь при дуже нерегулярній поведінці коефіцієнтів; б) теорія інваріантних множин стохастичних диференціальних рівнянь. Він є фундатором методу просторового усереднення коефіцієнтів стохастичних диференціальних рівнянь і детермінованого методу стабілізації нестійких стохастичних систем.
Г.Л. Кулініч народився 9 грудня 1938 року на хуторі Лучищів біля села Жеревці Лугинського району Житомирської області в багатодітній сім’ї залізничника (8 дітей).
У 1956 році закінчив середню залізничну школу №32 на станції Білокоровичі Олевського району Житомирської області. З 1956 по 1959 рік працював на електростанції Білокоровичського гарнізону, проходив дійсну службу в рядах Радянської Армії. У 1964 році з відзнакою закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Цього ж року вступив до аспірантури при кафедрі теорії ймовірностей. З 1966 року працює на викладацьких посадах на механіко-математичному факультеті.
Під керівництвом академіка А.В. Скорохода в 1968 році захистив кандидатську дисертацію “Про граничну поведінку розподілів розв’язку стохастичних диференціальних рівнянь”.
Г.Л. Кулініч вперше у вітчизняній і зарубіжній літературі почав систематичне дослідження поведінки нестійких розв’язків стохастичних диференціальних рівнянь (СДР). Через існування просторових усереднень коефіцієнтів рівняння він отримав необхідні та достатні умови слабкої збіжності у рівномірній топології нормованого розв’язку до вінерівського процесу, до узагальненого процесу дифузійного типу, достатні умови слабкої збіжності у рівномірній топології до бесселівського процесу, дифузійного процесу та споріднених ним інших марковських процесів. Слід підкреслити, що Г.Л. Кулініч є піонером (1967-1968 рр.) в розробці методу просторового усереднення коефіцієнтів у СДР Іто і відповідних їм диференціальних рівнянь в частинних похідних параболічного типу. Також Г.Л. Кулінічем вперше (1976) було встановлено що розв’язок СДР Іто може з ймовірністю 1 “дифундувати” по гладкій кривій фазового простору і було введено для СДР поняття локальної інваріантності (ЛІ) множин вигляду G(x)=C, де G(x) - двічі неперервно диференційовна функція в області D. Він вперше встановив необхідні і достатні умови ЛІ таких множин, знайшов явний вигляд всіх можливих ЛІ кривих для лінійних СДР другого порядку зі сталими коефіцієнтами, описав клас нелінійних СДР, для яких ці криві будуть ЛІ. Ним же розроблений метод дослідження поведінки розв’язку на ЛІ множинах. Також Г.Л. Кулініч започаткував аналогічну теорію і для СДР із стрибками.
Докторську дисертацію на тему “Асимптотичні задачі стохастичних диференціальних рівнянь” захистив в 1981 році. В 1983 р. йому присвоєно вчене звання професора кафедри загальної математики. З 1981 по 2003 рр. Г.Л. Кулініч працював завідувачем кафедри загальної математики механіко-математичного факультету. Педагогічна діяльність Г.Л. Кулініча поєднується з математичним талантом вченого. Г.Л. Кулініч підготував 18 кандидатів наук. Основні результати його досліджень містяться в більше ніж 150 наукових працях.
Чуйність, доброзичливість, відкритість, щирість, відданість справі відзначають Григорія Логвиновича Кулініча серед його колег по факультету та університету.
Щиро вітаємо Кулініча Григорія Логвиновича - нашого шановного й дорогого ювіляра, зичимо йому міцного здоров’я, великого щастя і нових творчих успіхів!