Академіку НАН України Володимиру Семеновичу Королюку - 85 років!

Королюк Володимир Семенович

Народився В. С. Королюк у Києві, тут одержав середню освіту. Перебуваю­чи на військовій службі, заочно закінчив перші два курси Харківського універ­ситету, а з 1947 р. продовжив навчання в Київському університеті ім. Т. Шев­ченка, який закінчив у 1950 році. Наукові інтереси майбутнього вченого фор­мувались під впливом академіка Б. В. Гнєденка. Під його керівництвом В. С. Ко­ролюк у своїй дипломній роботі уточнив опис областей притягання стійких за­конів розподілів і обґрунтував умови притягання в термінах характеристичних функцій. У 1951 р. вступив до аспірантури при Інституті математики АН Укра­їни, а через рік, у зв’язку з тривалим зарубіжним відрядженням наукового керівника Б. В. Гнєденка, продовжив навчання в аспірантурі при Московському державному університеті, де слухав лекції А. М. Колмогорова, О. Я Хінчина, О. А. Ляпунова.

Багатогранна наукова діяльність В. С. Королюка розпочалася з дослідження непараметричних задач математичної статистики та асимптотичного аналізу граничних задач для випадкових блукань. У 1954 р. захистив кандидатську ди­сертацію „О критериях согласия А. Н. Колмогорова и Н. В. Смирнова”. З 1954 р. він постійно працює в Інституті математики АН України спочатку молодшим науковим співробітником, з 1956 р. — старшим науковим співробіт­ником, а з 1960 р. очолює відділ теорії ймовірностей та математичної статис­тики і продовжує дослідження граничних задач теорії ймовірностей. У 1963 р. захистив докторську дисертацію „Асимптотический анализ в граничних задачах случайных блужданий”. Із 1966 до 1988 р. В. С. Королюк — заступник директора Інституту математики АН України. В 1967 р. обраний членом-кореспондентом, а в 1976 р. - академіком АН УССР.

Розпочаті в 60-х роках дослідження граничних задач в аспекті асимптотичного аналізу В.С.Королюк продовжує зі своїми учнями (Д.В.Гусаком, М.С.Братійчуком та ін.) з застосуванням факторизаційних тотожностей у схемі випадкових блукань та процесів з незалежними приростами. Результати досліджень викладені в його монографії „Граничные задачи для сложных пуссоновских процессов” (1975 р.), відзначеній премією ім.М.М.Крилова за 1976 р. та в монографії „Граничные задачи для случайных блужданий” (співавтори М.С.Братійчук, Б.Пірджанов, 1987 р.). Результати одержані в цих монографіях, знайшли продовження в працях В.М.Шуренкова, М.С.Братійчука, Д.В.Гусака.

В.С.Королюк - один з перших учених в Україні, хто оцінив теоретичне та прикладне значення напівмарковських процесів, привернув увагу своїх учнів до їх дослідження та застосування. Результати цих досліджень започаткували новий напрямок - теорію асимптотичного фазового укрупнення та усереднення випадкових процесів і підсумовані в монографіях В.С.Королюка та А.Ф.Турбіна. ”Полумарковские процессы и их приложения ”(1976 р.), „Математические основы фазового укрупнения” (1978 р.) та методичному посібнику „Фазовое укрупнение сложных систем” (1978 р.). Другу з них перевидано англійською мовою.

Наприкінці 70-х років В.С.Королюк поновлює дослідження задач математичної статистики і разом з Ю.В.Боровських займається проблемою наближення розподілів та теорією U-статистик. На основі створеної ними теорії випадкових перманентів розвинуто новий підхід до теорії симетричних U-статистик та порядкових статистик. Наукова 20-річна співпраця з Ю.В.Боровських завершилась опублікуванням одержаних результатів у низці статей та спільних монографіях „Аналитические проблемы асимптотики вероятностных распределений” (1981 р.), „Аналитический анализ распределений статистик” (1984 р.), „Мартингальная апроксимация” (1988 р.), „Теория U-статистик” (1993 р.); останні три перевидано англійською мовою.

У 80-х роках В.С.Королюк започаткував ще один новий напрямок - асимптотичний аналіз випадкових еволюцій.Результати досліджень з цього напрямку розвинено і підсумовано в монографіях „Стохастичні моделі систем” (1989 р.) та „Полумарковские случайные эволюции” (1992 р.) (у спвівавторстві з А.В.Свищуком), перевиданих англійською мовою.

Починаючи з 90-х років В.С.Королюк продовжує розвинення нових асимптотичних методів дослідження еволюційних систем з випадковими збуреннями. Багаторічна творча співпраця В.С.Королюка з професором Технологічного університету м.Комп’єн (Франція) N.Limnios’ом у дослідженні систем фазового укрупнення сприяла появі у 2005 р. (до 80-річчя ювіляра) монографії: V.S.Korolyuk, N.Limnios “Stochastic Systems in Merging Phase Space” World Scientific Publishers. Ця монографія присвячена систематичному вивченню еволюційних стохастичних систем з використанням ефективних алгоритмів фазового укрупнення, усереднення та дифузійної апроксимації флуктуацій стохастичних систем. Центральне місце в монографії займає розділ, присвячений розв’язку проблеми сингулярного збурення для звідно-оборотних операторів.

Короткий перелік основних наукових результатів творчої діяльності В.С.Королюка за період з 1950 року по 2010 рік охоплює такі найбільш вагомі напрямки:

• асимптотичні розклади для критеріїв згоди Колмогорова-Смірнова;
• граничні задачі для випадкових блукань та пуассонівських процесів з розвиненням методу потенціалу для напівнеперервних пуассонівських процесів та гратчастих випадкових блукань;
• граничні задачі для напівмарковських випадкових блукань на суперпозиції двох процесів відновлення;
• асимптотичний аналіз у граничних задачах для напівмарковських процесів та розвинення математичних основ теорії фазового укрупнення;
• розвинення аналітичних основ теорії U-статистик, які в загальній формі описуються перманентами матриць з випадковими елементами;
• узагальнення поліномів Кравчука у вигляді перманентів прямокутних матриць;
• граничні теореми типу усереднення, дифузійної та пуассонівської апроксимації напівмарковських випадкових еволюцій;
• асимптотичний аналіз напівмарковських випадкових блукань у схемі серій;
• дифузійна апроксимація стохастичних систем, що описуються процесами з локально незалежними приростами та напівмарковським входом;
• стійкість стохастичних систем усереднення та дифузійної апроксимації;
• дослідження напівмарковських моделей стохастичних систем та напівмарковських процесів ризику в схемі серій;
• проблеми сингулярного збурення для звідно-оборотних операторів в аналізі напівмарковських моделей стохастичних систем;
• дослідження еволюційних систем з випадковими збуреннями;
• методи розв’язання проблеми сингулярного збурення.

Математична спадщина В.С.Королюка охоплює 22 монографії і біля 20 підручників, більшість з яких перевидано іноземними мовами; близько 260 наукових статей, біля 50 науково-популярних статей та редакційних публікацій до видань енциклопедії кібернетики (рос. та укр. мовами), монографій, довідників та наукових збірників.

Плідну наукову роботу вченимй поєднує з педагогічною діяльністю та науково-організаційною діяльністю. З 1954 р. він читає лекції з теорії програмування, теорії ймовірностей та математичної статистики в Київському університеті ім. Т.Шевченка на механіко-математичному факультеті. За його редакцією в 1978 р. вийшов у світ „Справочник по теории вероятностей и математической статистике”, який неодноразово перевидавався різними мовами. У складі відомих спеціалістів він удостоєний Державної премії УССР (1978 р.) за створення „Энциклопедии кибернетики”. Крім того, В.С.Королюк удостоєний премії ім В.М.Глушкова (1988 р.) та М.М.Боголюбова (1995 р.). У 1998 р. йому присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”. В 2002 р. В.С.Королюк удостоєний премії НАН України та медалі ім. М.В.Остроградського, а в 2003 р.- Державної премії України в галузі науки та техніки.

Під його керівництвом 42 учні захистили кандидатські дисертації, близько 20 - докторські.

У свої 85 років учений продовжує активну наукову, педагогічну й організаційну роботу, постійно живе у творчих пошуках і планах. Творчу діяльність поєднує з читанням лекцій і доповідей на різних міжнародних конференціях і в наукових цетрах Італії, Іспанії,Голандії, Німеччини, Франції, Швейцарії та Швеції, бере активну участь у організації та проведенні міжнародних наукових конференцій. Він член редколегії „Українського математичного журналу”, журналів „Кибернетика и системний аналпиз”, „Теорія ймовірностей та математична статистика”, „Theory of Stochastic Processes” та інших наукових журналів.

На початку ювілейного року В.С.Королюк здійснив свою давню мрію: застосував методи розв’язання задачі сингулярного збурення до проблем великих відхилень для випадкових еволюцій.

Щиро вітаємо Володимира Семеновича з ювілеєм і зичимо йому міцного здоров’я, щастя, творчого натхнення та нових плідних успіхів на благо України.