ГО Київське математичне товариство

Стаття про Анатолія Скорохода

2007-07-19 • S. Kolyada


“Україна молода”, четвер, 19 липня 2007 року

“Власне ім’я” вітчизняної математики

Довгий час серед зарубіжних учених побутувала думка, що Скороход - це псевдонім кількох радянських фахівців, які працюють в галузі теорії ймовірностей

Імена українців, які прославилися своїми математичними здобутками, – Михайла Остроградського, Віктора Буняковського, Георгія Вороного, Михайла Кравчука, - відомі в усьому світі. Ще один відомий вітчизняний математики - Анатолій Скороход, академік Національної академії наук України, дійсний член Академії мистецтв і наук США, всесвітньо відомим фахівцем в галузі теорії ймовірностей і математичної статистики. Нещодавно в Національному університеті ім. Тараса Шевченка відбулася Міжнародна наукова конференція “Простір Скорохода. 50 років по тому”, присвячена розвитку наукових напрямів в теорії випадкових процесів, започаткованих Анатолієм Скороходом.

Анатолій Скороход

На конференцію, крім українських вчених, зібралися представники 25 інших країн світу (Англії, США, Німеччини, Франції, Польщі, Італії, Іспанії, Швеції, Нідерландів, Греції, Ізраїлю, Австрії, Турції, Іраку, Іорданії, Японії, Чилі, Індії, Нової Зеландії, а також Росії, Литви, Молдови, Грузії, Азербайджану, Узбекистану). До речі, 10 років тому подібну конференцію: “40 років простору Скорохода” вже проводили в Чилі. Проблеми, запропоновані Скороходом, були об’єктом розгляду і на інших міжнародних форумах.

Теорія випадкових процесів - відносно нова область математики, приблизно з середини минулого століття в її розвитку відбувся значний якісний стрибок і не останню роль в цьому зіграли дослідження українських математиків, зокрема, запропоновані Скороходом нові (так звані “прямі ймовірнісні” ) методи досліджень, значно розширилося поле можливих застосувань завдяки створеному Скороходом новому апарату досліджень, названому згодом “простором Скорохода” (Skorokhod Space) з визначеною ним же топологією (Skorokhod topology) . З іменем Скорохода пов’язана також проблема вкладення випадкового блукання в траєкторії випадкового вінерівського процесу, або його узагальнення (Skorokhod embedding problem, Skorokhod representation problem), дослідження, пов’язані з відбиттям випадкового процесу від границі даної області (Skorokhod reflection problem), побудований ним розширений стохастичний інтеграл (Skorokhod integral) тощо. Отже, починаючи з середини 50-х років ХХ століття, роботи Анатолія Скорохода були етапними в розвитку теорії випадкових процесів, вони певною мірою визначали напрямки подальших досліджень в цій теорії не лише в Україні, а й в усьому світі. До речі, радимо звернутися до пошукової системи Google, щоб упевнитися в тому, що кожна із перелічених проблем (англомовні назви яких наведено вище) стала об’єктом досліджень і узагальнень не однієї сотні фахівців у різних країнах світу.

Протягом своєї кар’єри Анатолій Скороход підготував 56 кандидатів і 17 докторів наук. Його лекції в Київському університеті з усіх розділів сучасної теорії випадкових процесів значною мірою сприяли високому рівню математичної підготовки студентів. Скороход – автор 23 монографій (більшість з яких негайно перекладались і видавались в інших країнах) і понад 300 статей, надрукованих у провідних наукових журналах світу.

Значну увагу приділяв Анатолій Скороход популяризації математичних знань серед молоді. Він виступав із численними науково-популярними лекціями, в тому числі і по телебаченню, завжди відкривав своєю лекцією новий навчальний рік Університету юних математиків, що певний час працював при Інституті математики, у 80-х роках здійснив ряд подорожей по Україні з метою популяризації математичних знань та імен видатних українських математиків. Написані ним підручники і науково-популярні книжки (як самостійно, так і в співавторстві, - всього 16 найменувань), виховували смак до математики і до творчої наукової діяльності молоді.

А народився Анатолій Володимирович Скороход 10 вересня 1930 року у Нікополі Дніпропетровської області в сім’ї вчителів. Середню школу закінчив у Ковелі на Волині (1948 рік), куди у 1946 році сім’я тимчасово переїхала, рятуючись від голоду на Наддніпрянщині. І того ж 1948 року Анатолій Скороход вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка на механіко-математичний факультет.

Здібності до дослідницької роботи виявилися ще в студентські роки. Майбутній видатний математики обрав собі спеціалізацію по кафедрі математичного аналізу, де в цей час згуртовувався колектив вчених, які працювали у новому напрямку – теорії ймовірностей. Скороход одночасно працює над розв’язанням декількох проблем. По закінченні університету в 1953 році він вже був автором п’яти наукових праць, три з них були опубліковані в провідних журналах СРСР Успехи математических наук'',Доклады АН СССР’’, дві – у збірнику наукових праць студентів Київського університету. Варто також зауважити, що дві з цих ранніх робіт Скорохода вже у 1961 році було перекладено англійською мовою і видано в збірнику ``Selected Translations on Mathematical Statistics and Probability’’. Після Київського університету імені Тараса Шевченка Скороход навчався в аспірантурі Московського державного університету (1953–1956 роки).

Після повернення з Москви в 1957 році Анатолій Скороход почав викладати у Київському університеті, а з 1964 року перейшов працювати зав. відділом теорії випадкових процесів в Інституті математики НАН України, одночасно продовжуючи викладацьку роботу в університеті. З поверненням Скорохода до Києва активізувалася робота наукового семінару з теорії ймовірностей при Київському університеті. Його діалоги з доповідачами, вміння збагнути внутрішню суть проблеми, узагальнити її, визначити можливі слабкі місця в доведенні, побачити несподівані зв’язки з іншими проблемами перетворили засідання семінару у справжню творчу лабораторію, і кожен, хто прагнув до наукової діяльності, намагався виступити на семінарі перед Скороходом. Таким чином, Київська школа теорії ймовірностей, яка створювалась на цьому семінарі, є в значній мiрi результатом творчої активності Скорохода.

Анатолій Скороход завжди виділявся незалежністю своїх суджень, своїх позицій, хоча це в роки тоталітарного режиму було досить небезпечно. У 1968 році за участь у виступі групи представників української інтелігенції на захист конституційних прав громадян Анатолію Володимировичу було заборонено читати лекції студентам, керувати аспірантами. Півтора десятка років йому відмовляли у виїзді за кордон для участі в наукових конференціях. Скороход з гідністю переніс вимушене обмеження своїх прав. В тi роки він говорив, що математика рятує його вiд життєвих негараздiв. I дiйсно, в перiод своєї п’ятнадцятирiчної опали вiн працював особливо плiдно. А вiдсутнiсть українського математика на мiжнародних наукових форумах породила думку серед зарубiжних учених про те, що Скороход - це зiбране iм’я радянських фахiвцiв, що працюють в галузi теорiї випадкових процесiв, подiбно до того, як група французьких учених об’єдналася пiд iменем Бурбакi.

З початку виникнення (наприкiнцi 80-х рокiв) широкого демократичного руху Анатолій Скороход активно підтримував його, i авторитет академіка Скорохода певною мiрою сприяв успiху всiєї справи. Згадаймо, скажімо, його підтримку письмового звернення до міської адміністрації по дозвіл на проведення першого екологічного мітингу (1988 рік, всього це звернення підписали вісім відомих у Києві громадян), участь у висуненні перших альтернативних кандидатів в депутати Верховної Ради СРСР, в дискусії з приводу iдеї утворення Руху восени 1988 року, що її організував тодішній ідеологічний відділ ЦК КПУ на чолi iз Леонідом Кравчуком.

З 1993 року Скороход працює у Мічіганському університеті (м.Лансінг, штат Мічиган, США), не пориваючи наукових зв’язків з Інститутом математики НАН України.

Галина НЕЧУЙВІТЕР